Сама не подумала, нащо -

Пішла і забувши про літо.

Не вернешся більше нізащо.

Повернеш назад усі квіти...

Літала, не думала в безвісті -

Чекала повернення раю.

Сумними думками тверезості.

П’яніла від чорного чаю.

Ще так далеко до зими і до морозів.

Навіщо спомини сумні, навіщо сльози.

Ще так далеко до весни, або до літа.

І може хтось, але не я...

Подарить квіти.

Жодної битви не виграла -

Кохання з війною зрівнявши.

А ти сама себе із дому вигнала.

У душу нічого не взявши.

Такого чудового літа,

Давно вже у мене не було.

Цілий світ хотів тобі подарити,

А ти його просто не чула.

Я цілий світ хотів тобі подарити,

А ти його просто не чула.

Ще так далеко до зими і до морозів.

Навіщо спомини сумні, навіщо сльози.

Ще так далеко до весни, або до літа.

І може хтось, але не я...

Подарить квіти, подарить квіти,

Подарить квіти, подарить квіти,

Подарить квіти, подарить квіти,

Подарить квіти, ПОДАРИТЬ КВІТИ.

Ще так далеко до зими і до морозів.

Навіщо спомини сумні, навіщо сльози.

Ще так далеко до весни, або до літа.

І може хтось, але не я...

Подарить квіти.