Ой як же було ізпрежди віка, ой дай Бог
Ой як не було неба і землі, ой дай Бог
Ой як же було ізпрежди віка, ой дай Бог
Ой як не було неба і землі, ой дай Бог
В перший Божий день була толока
Шукали земель святі для свого ЖК
Ой як же було ізпрежди віка:
Жили між дубками святі в хатах мазанках
Прала ризи свята рука в ріках молока
І хрестилась від лукавого язика
І писали сяйвом послання нам на зірках
Щоб лукавого не спіткав той , що заблукав
Гілля, гілля за моїм вікном
Небо зорі розсипає, ніби стелити полотно
Із ним доля витікає, роки падають на дно
І все, що бачила людина, перед своїм вічним сном
В цілях! В цілях! Кожен як мішень
А, бо має на спині слова із різними пісень
Як матір з молоком вклала, ніби то зерно
Щоб дістати їх нагору, треба стрибнути на дно
Saulę užstojo
Žemė godojo
Šviesų rytą Dieve duok
Mėnesį ilgą
Staugiu kaip vilkas
Brolio širdį Išaiduok
Ой як же було ізпрежди віка, ой дай Бог
Ой як не було неба і землі, ой дай Бог
(Dieve duok. Dieve duok. Dieve duok. Dieve duok)
Sužeista dvasia
Meldžiasi ryte
Apnuodyta malda
Kaulas gerklėje
Saulę užstojo
Žemė godojo
Šviesų rytą Dieve duok
Mėnesį ilgą
Staugiu kaip vilkas
Brolio širdį Išaiduok
Ой як же було ізпрежди віка, ой дай Бог
Ой як не було неба і землі, ой дай Бог
