Буде нам з тобою що згадати

Після довгих збавлених ночей.

Вивчив я далекий звук гарматний

І тривожний блиск твоїх очей.

Вивчив я далекий звук гарматний

І тривожний блиск твоїх очей.

Твої очі – квіти темно-сині

На узбіччі радісних доріг.

Чи зустрінемось з тобою знову

На своїх дорогах бойових?

Чи зустрінемось з тобою знову

На своїх дорогах бойових?

Будуть стрільна розриватись глухо

І дрижати в вибухах земля.

Вийдеш ти в ту сторону – послухай

Де в багряних полум’ях поля.

Вийдеш ти в ту сторону – послухай

Де в багряних полум’ях поля.

І почуєш грізну борню волі,

І вкриється кров’ю битий шлях.

Будуть хлопці йти суворочолі

В сіруватих, наче ніч, рядах.

Будуть хлопці йти суворочолі

В сіруватих, наче ніч, рядах.

І пройдуть вони безмежним краєм

Крізь руїни сіл, дерев і трав.

І напевно ти тоді згадаєш,

Хто любов і мужність поєднав.

І напевно ти тоді згадаєш,

Хто любов і мужність поєднав.