І поки ми в одній кімнаті
Я прошу твої чари не зникати
В твоїх очах читаю знаки
Можеш хоч раз
Бути ким ти є
І поки ми в одній кімнаті
Що буде далі — я не хочу знати
Хай ти волієш бути птахом
Спробуй хоч раз
Бути ким ти є
Сама гадала, що річці навесні
Не треба друга в горі, щоб уникнуть повені
І не боялась почути слово ні
Та коли його скажеш, я лишусь на мілині
Ховай всі сумніви на потім
В цей час
Я захлинусь у своїх згубних думках
Ти вабиш те в мені, що клятий сучасний світ
Вже не міг пробудити
І поки ми в одній кімнаті
Я прошу твої чари не зникати
В твоїх очах читаю знаки
Можеш хоч раз
Бути ким ти є
І поки ми в одній кімнаті
Що буде далі — я не хочу знати
Хай ти волієш бути птахом
Спробуй хоч раз
Бути ким ти є
Спробуй хоч раз
Бути ким ти є
Спробуй хоч раз
Бути ким ти є
Серед буднів я на мілині
Наче уві сні
Тіні живуть в мені
Марно згорають дні (дні)
Все засипає імлою
Розквітають наче навесні
Посеред снів
Спогади теплих літніх днів
Досі живуть в мені
Разом з тобою
Зігріває краще за чай
Накриває як назавжди
Часом не вистачає
Змісту серед води
Бачу свої сліди
Часом кидає вниз, часом на небеса
Марево чи краса
Марево чи краса
Я вже не знаю
І поки ми в одній кімнаті
Я прошу твої чари не зникати
В твоїх очах читаю знаки
Можеш хоч раз
Бути ким ти є
І поки ми в одній кімнаті
Що буде далі — я не хочу знати
Хай ти волієш бути птахом
Спробуй хоч раз
Бути ким ти є
Ми одні не знаєм як цвісти на самоті
Ми одні не знаєм як цвісти на самоті
Не знаєм як цвісти на самоті
Не знаєм як цвісти на самоті
