Чистим білим цвітом квітнула калина...

Мати научала дівчину дитину:

"Іди, доню, в люди – та не довіряйся,

Щоб ти не робила – мудрою лишайся.

Не люби жонатих – бо не буде дива:

Будеш часто плакать, будеш не щаслива"

Мати життя знає, серцем своїм радить:

"Кого більше любиш –

той найшвидше зрадить!"

Мати каже правду...

На те вона i мати...

Матінку послухать – долю кращу мати...

Мати каже правду... Правди тої сила...

"Мамо, ти ж казала...

Мамо, ти ж просила!.."

Чистим білим цвітом квітнула калина...

Мати научала – слухала дівчина:

"Жити не можливо, щоб не помилитись:

День – щоб одружитись...

Вік – щоб розлучитись!

Ти любов зустрінеш

там, де не чекаєш...

Подруг як не маєш – ворогів не знаєш...

Научись мовчати будь в душі красива,

Будеш доню мудра

– я не буду сива...

Мати каже правду...

На те вона i мати...

Матінку послухать – долю кращу мати...

Мати каже правду... Правди тої сила...

"Мамо, ти ж казала...

Мамо, ти ж просила!.."

Мати каже правду...

На те вона i мати...

Матінку послухать – долю кращу мати...

Мати каже правду... Правди тої сила...

"Мамо, ти ж казала...

Мамо, ти ж просила!.."

"Мамо, ти ж казала...

Мамо, ти ж просила!.."