Зробила

Милого мила зі скла та впустила.

Боліло

Потім його притуляти до тіла.

Та хто болю уникає,

Той хто фільтри вимикає.

Цілує, а тоді питає,

Бо, як полюбила мила, більше не питай!

Ой, мамо, на свята

Я не була свята

Впустила

Милого мила, а інша вхопила.

Боліло,

До холодів, а тоді відпустило.

Зима так бо і працює:

Під сніг в платті і танцюєш.

Та й не питаєш, а цілуєш,

Бо, як полюбила мила, більше не питай!

Ой, мамо, на свята

Я не була свята

Мила а а, мила...

Ой, питає мама, де так довго була,

Мила, мила а.

Ой, гуляла, мамо, вино біле пила,

Мила, мила а.

По дахах я бігала,

В небо з милим падала.

А на ранок плакала,

Бо була так мало мила...

Ой, мамо, на свята

Я не була свята

Мила а а, мила...