Во...сени...

Набери мене пошвидше, подзвони

Ро...зкажи...

Розкажи мені, що думаєш, коли один

Во...сени...

Набери мене пошвидше, подзвони

Ро...зкажи...

Розкажи мені, що думаєш, коли один

В грудях тисне, що для двох немає місця

Ненавмисно на мені тоді завис ти

Ненавмисно лиш тобі писала вірші, тільки пізно

Знов порозкидало

Нас поміж містами

Знову тільки в снах ми,

Кляті ті світанки ей,

Як я без твоїх очей

Я забуваю все, що було за і проти

І як ми спали вдома по різні кути

Я памʼятаю лиш твій найрідніший дотик і як вранці ти мене будив

Восени

Подзвони

Я буду завжди там, де ми удвох були

Во...сени...

Набери мене пошвидше, подзвони

Ро...зкажи...

Розкажи мені, що думаєш, коли один

Знову не тримаєш, але я без тебе стужа

Знову відпускаєш, але лізеш мені в душу ей,

Як я без твоїх очей

Листя під ногами падає осіннє

Ти моє прокляття, ти моє спасіння ей,

Як я без твоїх очей

Восени

Подзвони

Я буду завжди там, де ми удвох були

Темп на нуль,

Всі праві

Та чи важливо це, коли ми вдвох одні

Во...сени...

Набери мене пошвидше, подзвони

Ро...зкажи...

Розкажи мені, що думаєш, коли один