Знов тебе від мене лихий вітер змін вдаль забирає,

Не лишає навіть мені твою тінь, і не спитає.

Може б, я за тобою летіла слідом

Жовтим осіннім листом,

Птахом до мрії разом.

За собою мене зви,

Навіть в найтемніші ночі,

Я пройду усі шляхи,

Хоч вони біду пророчать.

Я прийду туди, де ти

Намалюєш в небі сонце,

Моїх мрій сумні світи

Відшукають знову силу висоти.

Скільки я шукала тебе в самоті у перехожих,

Думала, ти будеш в моєму житті, та повз проходиш.

Ти тепер мене не впізнаєш ніде,

Кохання моє не пройде,

Але відпускаю тебе.

За собою мене зви,

Навіть в найтемніші ночі,

Я пройду усі шляхи,

Хоч вони біду пророчать.

Я прийду туди, де ти

Намалюєш в небі сонце,

Моїх мрій сумні світи

Відшукають знову силу висоти.

*** *** *** *** *** ***

Огортає ніч темнотою міста, і я щоразу

Покидаю дім, де безсонні літа, біжу в морози.

Серед снів безликих шукаю тебе,

У двері нових днів тепер

Дорога самотньо веде.

За собою мене зви,

Навіть в найтемніші ночі,

Я пройду усі шляхи,

Хоч вони біду пророчать.

Я прийду туди, де ти

Намалюєш в небі сонце,

Моїх мрій сумні світи

Відшукають знову силу висоти.

За собою мене зви,

Навіть в найтемніші ночі,

Я пройду усі шляхи,

Хоч вони біду пророчать.

Я прийду туди, де ти

Намалюєш в небі сонце,

Моїх мрій сумні світи

Відшукають знову силу.