Я не твій брат — ти не сестра моя

Ніколи не розказуй мені —

Хто i в чому є винний на нашій землі —

Люди, як кораблі

Кожен пливе поки хвиля несе

I поки глибока вода

Глибока і темна до самого дна

До самого-самого дна

На глибині зустрічаються всі

Так ніби в морі місця нема

І труться бортами, аж стогне земля

Від зависті, підлості й зла

Хтось не доплив, бо йому помогли

Набрати повні трюми води

Бо стати героями тої війни

Дуже хотіли вони

А до берега тихо хвилі несуть

Поранені душі живих кораблів,

А від берега знову в море ідуть

Ті хто вірив і правду знати хотів

Наш Океан знає більше ніж ми

Секрети всі у нього на дні

А ми ходим зверху, великі й малі

Люди як кораблі

Гордо пливем — і не вірить ніхто

Шо ним зацікавилось зло

І серед вітрів ми не чуєм щурів,

Які прогризають нам дно

А до берега тихо хвилі несуть

Поранені душі живих кораблів,

А від берега в море ідуть

Ті хто вірив і правду знати хотів

А до берега тихо хвилі несуть

Поранені душі живих кораблів,

А від берега в море ідуть

Ті хто вірив і правду знати хотів