Маленька я

Сказала б собі дорослій

Не припиняй вірити у дива

Ні коли літо, ні коли осінь

Доросла я

Сказала б собі маленькій

В світі багато-багато зла

Не втрать своє світло руденьке

І на повторі знову ті ж самі слова

І коли я доросла, й коли були мала

Най ідуть літа

Не припиню вірити у дива

І най думки формують ці дивні слова

І коли я маленька, і коли зросла

Я б не змогла

Без віри знайти ту стежку, що мене вела

Вірте люди у дива, най душа пісні співа

Бо темрява дуже слабка, коли віра жива

Вірте люди у дива, най душа пісні співа

Бо темрява дуже слабка, коли віра жива

Тихесенько

Десь під ковдрою свої думки

Маленька я

Записала собі дорослій в голові

Що вірити-вірити не припиняй

Я й не знала, що допоможе це

Відкрити моє серце

Що впало в море, хоч і озерце

Ти моя віра, ти моя сила

Ти моя дитина

Я завжди для тебе буду наївна

Ти немов мої сліди

Ти моя віра, ти моя правда

Ти те, що я хотіла бачити

Колись у дитинстві, коли була малою

Тепер я пишаюсь тобою

Вірте люди у дива, най душа пісні співа

Бо темрява дуже слабка, коли віра жива

Вірте люди у дива, най душа пісні співа

Бо темрява дуже слабка, коли віра жива

Вірте, вірте, вірте у дива

Вірте, вірте, вірте у дива

Вірте, вірте, вірте у дива

Вірте, вірте, вірте у дива