Вітром якби стати мені,

Я би щоночі співав би для тебе до ранку,

А як зійде сонце твоє,

Я цілував би тебе цілував на світанку.

Птахом якби стати мені,

Я би щоразу у небо злітав би до тебе,

А повесні, як уві сні,

Я б залишився назавжди з тобою без неба.

Ну і нехай, ну і нехай,

Ну і нехай я назавжди без неба.

Ну і нехай, ну і нехай,

Ну і нехай я назавжди з тобою без неба.

Сонцем якби стати мені,

Я б не заходив ніколи за хмари для тебе,

Вдень і вночі, тобі світячи,

Я би ніжно торкався промінням до тебе.

Морем якби стати мені,

Я колихав би тебе на ніжних лагідних хвилях,

Світу красу в нім принесу,

Свою любов принесу на теплих приливах.

Світу красу в нім принесу,

Свою любов принесу на теплих приливах.

Ну і нехай, ну і нехай,

Ну і нехай я назавжди без неба.

Ну і нехай, ну і нехай,

Ну і нехай, ну і нехай,

Ну і нехай я назавжди з тобою без неба.

Вітром якби...

Птахом якби...

Сонцем якби...

Морем якби…