Я втомився все до болю знайомо

На душі як в кімнаті без дому

Нічо не хочу нічо не жду

Відвикаю від життя мов цвіт в саду

Прокидаюсь, і ніби дарма

День як, затяжна тюрма

Сил нема, не горить вогонь

Від води і сурми Боже боронь

Я б забув своє ім'я

Не провів би тут і дня

Стер би все від а до я

Я б забув своє ім'я

Не провів би тут і дня

Стер би все від а до я

Смішать чужі розмови в місті

Я в кожній фразі зайвий гість

Навіть весна що гріє листя

Пройшла повз мене, а не крізь

Думки як мухи, гудуть у скроні

Цілі стліли, мов папір в долоні

Зникають мрії як у птахів пір'я

Давай грішний кидай камінням

Я б забув своє ім'я

Не провів би тут і дня

Стер би все від а до я

Я б забув своє ім'я.../

Я б забув своє ім'я

Не провів би тут і дня

Стер би все від а до я