До гавані пристав мій корабель

На довгому життєвому шляху.

На беріг я зійшов серед людей,

Впізнав її в одягнену весну.

Вір, чи не вір, доле моя,

Де будеш ти, там буду я

Я тебе, я тебе, я тебе мила вигадав

Я тебе, я тебе,я тебе в Бога вимолив

Я тебе, я тебе, я тебе в неба випросив

Палко покохав, в серці написав

Я тебе, я тебе, я тебе мила вигадав

Я тебе, я тебе,я тебе в Бога вимолив

Я тебе, я тебе, я тебе в неба випросив

Обіцяю я – назавжди моя!

Минали як хвилини ночі, дні

Я звуки її серця рахував.

Забув про мандри в синю далечінь

Любов’ю нашу ниву засівав.

Переплелись долі й шляхи,

Поруч завжди, я буду йти!

Я тебе, я тебе, я тебе мила вигадав

Я тебе, я тебе,я тебе в Бога вимолив

Я тебе, я тебе, я тебе в неба випросив

Палко покохав, в серці написав

Я тебе, я тебе, я тебе мила вигадав

Я тебе, я тебе,я тебе в Бога вимолив

Я тебе, я тебе, я тебе в неба випросив

Обіцяю я – назавжди моя!

Я тебе, я тебе, я тебе мила вигадав

Я тебе, я тебе,я тебе в Бога вимолив

Я тебе, я тебе, я тебе в неба випросив

Палко покохав, в серці написав

Я тебе, я тебе, я тебе мила вигадав

Я тебе, я тебе,я тебе в Бога вимолив

Я тебе, я тебе, я тебе в неба випросив

Обіцяю я – назавжди моя!