Я в середу родилася Кажуть люди - горе Не піду за багатого Бо борода коле А піду я за такого Що сіються вуса Він на мене кивне-моргне А я засміюся Виглядала й у віконце Та й засміялася Вийшла мати воду брати Та й догадалася Знаю, доню, знаю, люба Чого ти смієшся Може, кого полюбила Та й не признаєшся Стояла, думала Та й зажурила Я ж тобі, матінко Не говорила Ждала його щовечора В садочку Я ж йому вишила Тую сорочку Я в середу родилася Кажуть люди - горе Не піду за багатого За синєє море Бо багатий п'є-гуляє У чужому краю Та до мене молодої Листа посилає Є у мене і перина І шовкова постіль Приїдь мила-чорнобрива Та й до мене в гості Є у мене срібло-злото І велика хата Та немає кому мого Коня напувати Стояла, думала Та й одказала Я ж тобі серденько Не продавала Да не пиши мені Свої листоньки Я не поїду В чужі сторононьки А я свого миленького Ждала-дожидала А як сурми засурмили В похід виряджала А багатий сів на коня У лиху годину Та й поїхав переждати Горе на чужину Я в середу родилася Та і не журюся Кажуть люди - буде лихо А я не боюся Бо в милого - карі очі Ще й шабелька гостра А у тебе коло хати Лобода поросла Я в середу родилася Кажуть люди - горе Сама знаю Я в середу родилася Та й не нарікаю Сама знаю Я в середу родилася Кажуть люди - горе Пливи-пливи моє горе За синєє море Я в середу родилася Кажуть люди - біда Пливи-пливи моє горе За бідою слідом Відпускаю
Я в середу родилася Кажуть люди - горе Не піду за багатого Бо борода коле А піду я за такого Що сіються вуса Він на мене кивне-моргне А я засміюся Виглядала й у віконце Та й засміялася Вийшла мати воду брати Та й догадалася Знаю, доню, знаю, люба Чого ти смієшся Може, кого полюбила Та й не признаєшся Стояла, думала Та й зажурила Я ж тобі, матінко Не говорила Ждала його щовечора В садочку Я ж йому вишила Тую сорочку Я в середу родилася Кажуть люди - горе Не піду за багатого За синєє море Бо багатий п'є-гуляє У чужому краю Та до мене молодої Листа посилає Є у мене і перина І шовкова постіль Приїдь мила-чорнобрива Та й до мене в гості Є у мене срібло-злото І велика хата Та немає кому мого Коня напувати Стояла, думала Та й одказала Я ж тобі серденько Не продавала Да не пиши мені Свої листоньки Я не поїду В чужі сторононьки А я свого миленького Ждала-дожидала А як сурми засурмили В похід виряджала А багатий сів на коня У лиху годину Та й поїхав переждати Горе на чужину Я в середу родилася Та і не журюся Кажуть люди - буде лихо А я не боюся Бо в милого - карі очі Ще й шабелька гостра А у тебе коло хати Лобода поросла Я в середу родилася Кажуть люди - горе Сама знаю Я в середу родилася Та й не нарікаю Сама знаю Я в середу родилася Кажуть люди - горе Пливи-пливи моє горе За синєє море Я в середу родилася Кажуть люди - біда Пливи-пливи моє горе За бідою слідом Відпускаю
Я в середу родилася Кажуть люди - горе Не піду за багатого Бо борода коле А піду я за такого Що сіються вуса Він на мене кивне-моргне А я засміюся Виглядала й у віконце Та й засміялася Вийшла мати воду брати Та й догадалася Знаю, доню, знаю, люба Чого ти смієшся Може, кого полюбила Та й не признаєшся Стояла, думала Та й зажурила Я ж тобі, матінко Не говорила Ждала його щовечора В садочку Я ж йому вишила Тую сорочку Я в середу родилася Кажуть люди - горе Не піду за багатого За синєє море Бо багатий п'є-гуляє У чужому краю Та до мене молодої Листа посилає Є у мене і перина І шовкова постіль Приїдь мила-чорнобрива Та й до мене в гості Є у мене срібло-злото І велика хата Та немає кому мого Коня напувати Стояла, думала Та й одказала Я ж тобі серденько Не продавала Да не пиши мені Свої листоньки Я не поїду В чужі сторононьки А я свого миленького Ждала-дожидала А як сурми засурмили В похід виряджала А багатий сів на коня У лиху годину Та й поїхав переждати Горе на чужину Я в середу родилася Та і не журюся Кажуть люди - буде лихо А я не боюся Бо в милого - карі очі Ще й шабелька гостра А у тебе коло хати Лобода поросла Я в середу родилася Кажуть люди - горе Сама знаю Я в середу родилася Та й не нарікаю Сама знаю Я в середу родилася Кажуть люди - горе Пливи-пливи моє горе За синєє море Я в середу родилася Кажуть люди - біда Пливи-пливи моє горе За бідою слідом Відпускаю
Я в середу родилася Кажуть люди - горе Не піду за багатого Бо борода коле А піду я за такого Що сіються вуса Він на мене кивне-моргне А я засміюся Виглядала й у віконце Та й засміялася Вийшла мати воду брати Та й догадалася Знаю, доню, знаю, люба Чого ти смієшся Може, кого полюбила Та й не признаєшся Стояла, думала Та й зажурила Я ж тобі, матінко Не говорила Ждала його щовечора В садочку Я ж йому вишила Тую сорочку Я в середу родилася Кажуть люди - горе Не піду за багатого За синєє море Бо багатий п'є-гуляє У чужому краю Та до мене молодої Листа посилає Є у мене і перина І шовкова постіль Приїдь мила-чорнобрива Та й до мене в гості Є у мене срібло-злото І велика хата Та немає кому мого Коня напувати Стояла, думала Та й одказала Я ж тобі серденько Не продавала Да не пиши мені Свої листоньки Я не поїду В чужі сторононьки А я свого миленького Ждала-дожидала А як сурми засурмили В похід виряджала А багатий сів на коня У лиху годину Та й поїхав переждати Горе на чужину Я в середу родилася Та і не журюся Кажуть люди - буде лихо А я не боюся Бо в милого - карі очі Ще й шабелька гостра А у тебе коло хати Лобода поросла Я в середу родилася Кажуть люди - горе Сама знаю Я в середу родилася Та й не нарікаю Сама знаю Я в середу родилася Кажуть люди - горе Пливи-пливи моє горе За синєє море Я в середу родилася Кажуть люди - біда Пливи-пливи моє горе За бідою слідом Відпускаю
