Самотність звіром ненаситним

Безжально душу розрива,

Крилом печалі гасить світло

І тугу в серце навіва.

Життя є мукою без тебе!

Приходиш ти до мене в сни,

Немов богиня світла з неба,

За один подих до весни.

Немов богиня світла з неба,

За один подих до весни.

Не знаю я - як далі бути,

Як заглушить неспокій мій.

Ніяк, ніколи не забути

Той сонцеликий образ твій!

Сьогодні знов мені наснилась...

Ти знов прийшла до мене в сни...

І серце раптом зупинилось

За один подих до весни.

І серце раптом зупинилось

За один подих до весни.