Що ж ти чорнобрива серце розбила?

Що ж ти чорнобрива гулять не ходила?

Чи то мати не пустила?

Чи то мати не пустила?

Що ж ти чорнобрива серце розбила?

Що ж ти чорнобрива гулять не ходила?

Чи то мати не пустила?

Чи то мати не пустила?

Що ж ти чорнобрива серце розбила?

Що ж ти чорнобрива гулять не ходила?

Чи то мати не пустила?

(Чи то мати не пустила?)

Чи то мати не пустила?

(Ой, не пустила!)

Що ж ти чорнобрива серце розбила?

Що ж ти чорнобрива гулять не ходила?

Чи то мати не пустила?

(Чи то мати не пустила?)

Чи то мати не пустила?

(Ой, не пустила!)

Дівчина-туман затьмарила мої очі

Дівчина-дурман, налий я ще більше хочу

Ти мене п'яниш, я п'янію донесхочу

Забути не можу твої карі очі

Україночко моя, я ж до тебе мчав

Не жалів залізного коня, як же ти могла?

Підманула, підвела, снишся щоночі

Де чар-зілля зчарувало, серце лоскочеш

(Що ж ти чорнобрива?)

Що ж ти чорнобрива серце розбила?

Що ж ти чорнобрива гулять не ходила?

Чи то мати не пустила?

(Чи то мати не пустила?)

Чи то мати не пустила?

(Ой, не пустила!)

Що ж ти чорнобрива серце розбила?

Що ж ти чорнобрива гулять не ходила?

Чи то мати не пустила?

(Чи то мати не пустила?)

Чи то мати не пустила?

(Ой, не пустила!)

Що ж ти чорнобрива серце розбила?

Що ж ти чорнобрива гулять не ходила?

Чи то мати не пустила?

Чи то мати не пустила?

Що ж ти чорнобрива серце розбила?

Що ж ти чорнобрива гулять не ходила?

Чи то мати не пустила?

Чи то мати не пустила?

(Що ж ти чорнобрива)

Що ж ти чорнобрива серце розбила?

Що ж ти чорнобрива гулять не ходила?

Чи то мати не пустила?

(Чи то мати не пустила?)

Чи то мати не пустила?

(Ой, не пустила!)

Що ж ти чорнобрива серце розбила?

Що ж ти чорнобрива гулять не ходила?

Чи то мати не пустила?

(Чи то мати не пустила?)

Чи то мати не пустила?

(Ой, не пустила!)