Вона має добрий гумор,

Хоронити їй не сумно,

Знає людське нерозуміння,

Я поклонятись їй повинен.

Якщо Небеса б співали,

Голос її був би останній.

Кожну Неділю все темніше,

Свіжа отрута кожен тиждень,

Ми є хворі! - Ти чуєш крик.

Мій храм гріхи не сповідає,

Каже вона: Молись у спальні!

Єдиний рай, який я маю,

Коли з тобою залишаюсь.

Хворий я є, та люблю це!

Вилікуй же мене!

Амінь!.. Амінь!.. Амінь!..

Веди мене в храм!

Я стану на коліна твоєї брехні,

Я розкрию свій гріх,

Тому заточуй ножі!

Я приймаю безсмертну смерть,

Мій Бог, мою душу візьми!

Веди мене в храм!

Я стану на коліна твоєї брехні,

Я розкрию свій гріх,

Тому заточуй ножі!

Я приймаю безсмертну смерть,

Мій Бог, мою душу візьми!

Поклоняюсь давнім силам,

Моя кохана - промінь світла,

Богиня, щоб була добра

Потрібні жертви їй сповна:

Вкрасти море і з неба зорі,

Щось м'ясне на другу страву.

Стоїть білий кінь гарний,

Що у стайні там в тебе?..

Подаруй нам все, що там є,

Буде смачно і багато!

Я так зголоднів!..

Веди у храм!

Я стану на коліна твоєї брехні,

Я розкрию свій гріх,

Тому заточуй ножі!

Я приймаю безсмертну смерть,

Мій Бог, мою душу візьми!

Веди мене в храм!

Я стану на коліна твоєї брехні,

Я розкрию свій гріх,

Тому заточуй ножі!

Я приймаю безсмертну смерть,

Мій Бог, мою душу візьми!

Ні панів, ні королів,

Коли ритуал вступив,

Немає нічого невинніше,

Ніж наш ніжний гріх.

Божевілля і бруд

Серед сумного кінця,

Лиш тоді я живу!

Лиш тоді чистий я!

Амінь!.. Амінь!.. Амінь!..

Веди мене в храм!

Я стану на коліна твоєї брехні,

Я розкрию свій гріх,

Тому заточуй ножі!

Я приймаю безсмертну смерть,

Мій Бог, мою душу візьми!

Веди мене в храм!

Я стану на коліна твоєї брехні,

Я розкрию свій гріх,

Тому заточуй ножі!

Я приймаю безсмертну смерть,

Мій Бог, мою душу візьми!