Я тут стою, а серце там

Я тут ходжу як самотня примара по чужим хатам

І спокою немає, але людина крила має

Навіть, якщо не знає про це

Сьогодні твій голос - це потреба буття

Твій сторіс - це врятоване чиєсь життя

Складаємо літопис, як міцний ланцюг, продовжуємо рух

Сьогодні твій голос - це потреба буття

Твій сторіс - це врятоване чиєсь життя

Ми створюємо опір, як міцний ланцюг, продовжуємо свій рух

Не забувай, хто ти є

Ні на день, ні на хвилинку

Не забувай, де калина цвіте

Там було твоє дитинство

Там, де колосся так рясно росте

Де вишиванка, де поле золоте

Де звуки трембіти, нестримний вітер

Я хочу, щоб там зростали мої діти

Сьогодні твій голос - це потреба буття

Твій сторіс - це врятоване чиєсь життя

Складаємо літопис, як міцний ланцюг, продовжуємо рух

Сьогодні твій голос - це потреба буття

Твій сторіс - це врятоване чиєсь життя

Ми створюємо опір, як міцний ланцюг, продовжуємо свій рух

Хай буде день де знов літо

Де стрімко так біль пішов за вітром

Хай буде ніч тиха-тиха

Щоб я змогла вільно дихать

Там, де волошкове поле цвіте

Там, де все таке рідне і просте

Там, де я дитина сиджу в малині

Там, де немає страху в мені ані краплини

Сьогодні твій голос - це потреба буття

Твій сторіс - це врятоване чиєсь життя

Складаємо літопис, як міцний ланцюг, продовжуємо рух

Сьогодні твій голос - це потреба буття

Твій сторіс - це врятоване чиєсь життя

Ми створюємо опір, як міцний ланцюг, продовжуємо свій рух