Ой, не ходи до нього!.. Не ходи!..

Бо в нього багато таких, як ти...

Він словами, ніби медом по душі,

Я так хотіла дати від серця ключі,

Я так підсіла на його очей гачок,

А виявилось так, що він - просто дурачок...

Тільки подушка - твоя подружка,

Бо ти вже дістала всіх!..

Ой не склалося, як гадалося,

Він - герой дешевих книг...

Ой, не ходи до нього!.. Не ходи,

Бо в нього багато таких, як ти...

Ой, не ходи до нього, мила, не ходи,

Бо твій дах вже їде у незвідані світи...

Не ходи!.. Не ходи!..

Ой, не ходи!..

Не ходи!.. Не ходи!..

Ой, не ходи!. Не ходи!

Сльози під вино і вже ніби все одно,

Але тягнеться рука, щоб набрати знов...

Ой-ой-ой!.. Ой, мила, не дзвони!..

Ой, вийди з голови!..

Ой, мамо, не кажи, що всі вони такі!

Ой, не ходи до нього!.. Не ходи,

Бо в нього багато таких, як ти...

Ой, не ходи до нього, мила, не ходи,

Бо козла полюбиш, а з рогами будеш ти!..

Не ходи!.. Не ходи!..

Ой, не ходи!..

Не ходи!.. Не ходи!..

Ой, не ходи!. Не ходи!

Ой, не ходи до нього!.. Не ходи,

Бо в нього багато таких, як ти...

Ой, не ходи до нього, мила, не ходи,

Бо твій дах вже їде у незвідані світи...

Ой, мила, не ходи!..

Не ходи до нього!..

Ой, мила, не ходи!..

Не ходи до нього!..

Ой, мила, не ходи!..

Не ходи до нього!..

Ой, мила, не ходи!.. Не ходи!.. Не ходи!..