Постій

Хоч шлях буває іноді не простим

Я давно хотів сказати

Прости

Послухай, я без тебе ніби пустий

Пусти мене

В свої обійми знову

Благаю я, а потім

Побіжимо додому під дощем

Як раніше

Квіти найніжніші

У твоє волосся

Що потрібно ще?

Наші думки один одного так просять

Щоб хоч на мить усе знову почалося

І нехай ми колись вкотре розбіжимося

Дозволь ще раз торкнутись до твого волосся

Наші думки один одного так просять

Щоб хоч на мить усе знову почалося

І нехай ми колись вкотре розбіжимося

Дозволь ще раз торкнутись до твого волосся

Ще хоча б раз зловити погляд на собі

Ще хоча б раз почути - тільки не іди, о-о

Я знов страждаю без свідомої мети

Та врятувати мене можеш тільки ти

Ти, тільки в тобі моя правда

Промінь сонця в середині листопада

Не важливо як довго й далеко іти

Якщо поруч з моїми будуть твої сліди

Тону в твоїх очах

Я тону в твоїх очах

Допоможи

Наші думки один одного так просять

Щоб хоч на мить усе знову почалося

І нехай ми колись вкотре розбіжимося

Дозволь ще раз торкнутись до твого волосся

Наші думки один одного так просять

Щоб хоч на мить усе знову почалося

І нехай ми колись вкотре розбіжимося

Дозволь ще раз торкнутись до твого волосся