1. Танцювали скрипка й бубон, вигравали польку любо,

Де колись поліщуки узувались в личаки,

Лико буде, лико свято, легко лику танцювати,

О коли б не мотузки, позлітали б личаки.

П-в: Ой, полько моя, донечко витріська,

Пісня солов’я – полечка поліська,

Ой, полько моя, донечко витріська,

Пісня солов’я – полечка поліська.

Пр-ш.

2. Хоч на модні закаблуки стали ми і наші внуки,

Досі в полі, чи в гаю, любим полечку свою,

Ми не з лісу, а з Полісся та в батьків своїх вдалися,

Не куняєм на ходу, вибиваєм до ладу.

П-в: Ой, полько моя, донечко витріська,

Пісня солов’я – полечка поліська,

Ой, полько моя, донечко витріська,

Пісня солов’я – полечка поліська.

Пр-ш.

3. Ой, пішла б я на музики, та подерті черевички,

Черевичків не має, а музика виграє,

Ой, пішла б я на музики, бо вже маю черевички,

Черевички в мене є і музика виграє.

П-в: Ой, полько моя, донечко витріська,

Пісня солов’я – полечка поліська,

Ой, полько моя, донечко витріська,

Пісня солов’я – полечка поліська.

Пр-ш.

4. Чорноброві, ясноокі, нумо польку на два боки,

На два боки сяк і так, вибиваєм кожен такт,

Грай, музико, ой, музико, пам’ятатимеш до віку,

Хоч не дарма і земля не стоїть, а кружілля.

П-в: Ой, полько моя, донечко витріська,

Пісня солов’я – полечка поліська,

Ой, полько моя, донечко витріська,

Пісня солов’я – полечка поліська.

Пр-ш.