Ти сповідаєш простоту

Твої погляди прагматичні

Та стільки людей що світ зламали

Тільки ми з тобою так дотичні

Ти сядеш у свій потяг знов

Що забере тебе і твою любов

І ти говорив(говорила) мені одне і те ж

Що слів своїх не забереш

Жаль мені дуже не вийшло так як ти того хотів (хотіла)

Все як ти любиш і буде так завжди як ти любив (любила)

Жаль мені дуже що в перший раз не вистачає слів

Все як ти любиш і буде так завжди як ти

Мені не хочеться розчарувати

Надію що ти сам собі створив (що сама собі створила)

Я лиш готова (готовий) тобі щастя дати

Але й без мене ти щасливо жив (жила)

На кожну зиму є своя весна

На кожен потяг є свої перони

На кожну душу є своя душа

І два квитки в однакові вагони

Там буде спокій без моїх сумних пісень

Жаль мені дуже не вийшло так як ти того хотів (хотіла)

Все як ти любиш і буде так завжди як ти любив (любила)

Жаль мені дуже що в перший раз не вистачає слів

Все як ти любиш і буде так завжди як ти любив (любила)

Жаль мені дуже не вийшло так як ти того хотів (хотіла)

Все як ти любиш і буде так завжди як ти любив (любила)

Жаль мені дуже що в перший раз не вистачає слів

Все як ти любиш і буде так завжди як ти любив (любила)

І буде так завжди як ти любив (любила)

І буде так завжди як ти любив (любила)