(0,03)Надвечіря кидає в обличчя,

Ніжним, волошкóвим цвітом,

Ти виходиш розніжена на подвіря,

Вбрана у легкий липневий вітер.

Постать твоя зіткáна зі світла,

З трьох останніх хвилин цьої днини,

Вже немає на тобі навіть і вітру,

Краса всього світу у тілі людини.

Не січень, не травень ти,

Липень на твоєму тілі малює квіти!

Краса всього світу,

На твоєму тілі краса всього світу!

Не січень, не травень ти,

Липень на твоєму тілі малює квіти!

Краса всього світу,

На твоєму тілі краса всього світу!

(1,20)Вечір розплів твої коси,

Туман, як я колись омив твої ноги,

Я ладен був пити довіку,

Коли ти дозволиш, якщо ти дозволиш...

А постать твоя зіткáна зі світла,

З трьох останніх хвилин цього літа,

Вже немає на тобі навіть і вітру,

На твоєму тілі краса всього світу

Не січень, не травень ти,

Липень на твоєму тілі малює квіти!

Краса всього світу,

На твоєму тілі краса всього світу!

Не січень, не травень ти,

Липень на твоєму тілі малює квіти!

Краса всього світу,

На твоєму тілі краса всього світу!

проигр.

(3,09)Не січень, не травень ти,

Липень на твоєму тілі малює квіти!

Краса всього світу,

На твоєму тілі краса всього світу!

Не січень, не травень ти,

Липень на твоєму тілі малює квіти!

Краса всього світу,

На твоєму тілі краса всього світу!

...с ув.Андрей...