Давай виключим світло і будем мовчати

Про то, що не можна словами сказати

Не можна писати, неможливо зіграти

А тільки мовчати, тихенько мовчати

Давай мовчати про то, що дівчати

Не вміють сховати, не можуть спати

Давай про мене і про тебе мовчати

Мовчати, аж поки не захочем кричати

Місяць впав, темно в кімнаті

Як добре, що ти навчилась мовчати

Про то, що ніколи не змогла би збрехати

Про то, що ніколи мені не спитатись

Ми будем з тобою у ліжку лежати

Лежати, як сніг – водою стікати

Ми будемо жадно свої сльози ковтати

А з ними слова, яких не сказати

Давай помовчу тобі просто на вушко

Холодною стала чайова кружка

А ми ще маєм, про що помовчати

А ми ще маєм, про що полежати

Як світло проб'ється через наші штори

Ми знову з тобою, як всі заговорим

А поки ще темно є в нашій кімнаті

Давай з тобою будем просто