Ти сповідаєш простоту
Твої погляди прагматичні
Та стільки людей що світ зламали
Тільки ми з тобою так дотичні
Ти сядеш у свій потяг знов
Що забере тебе і твою любов
І ти говорив(говорила) мені одне і те ж
Що слів своїх не забереш
Жаль мені дуже не вийшло так як ти того хотів (хотіла)
Все як ти любиш і буде так завжди як ти любив (любила)
Жаль мені дуже що в перший раз не вистачає слів
Все як ти любиш і буде так завжди як ти
Мені не хочеться розчарувати
Надію що ти сам собі створив (що сама собі створила)
Я лиш готова (готовий) тобі щастя дати
Але й без мене ти щасливо жив (жила)
На кожну зиму є своя весна
На кожен потяг є свої перони
На кожну душу є своя душа
І два квитки в однакові вагони
Там буде спокій без моїх сумних пісень
Жаль мені дуже не вийшло так як ти того хотів (хотіла)
Все як ти любиш і буде так завжди як ти любив (любила)
Жаль мені дуже що в перший раз не вистачає слів
Все як ти любиш і буде так завжди як ти любив (любила)
Жаль мені дуже не вийшло так як ти того хотів (хотіла)
Все як ти любиш і буде так завжди як ти любив (любила)
Жаль мені дуже що в перший раз не вистачає слів
Все як ти любиш і буде так завжди як ти любив (любила)
І буде так завжди як ти любив (любила)
І буде так завжди як ти любив (любила)