Мріяла мала,

Малювала в зошитах,

Мріяла зустріти сміливого і хорошого.

Мріяла мала,

Малювала допізна.

Та що їй готує доля – те ніхто не зна.

Мріяла мала,

Малювала в зошитах,

Мріяла зустріти сміливого і хорошого.

Мріяла мала,

Малювала допізна.

Та що їй готує доля – те ніхто не зна.

Скільки в тобі життя,

Скільки в тобі думок,

Скільки було перемог, cтільки буде ще і помилок.

Коли збите серцебиття

І розум повний тривог,

Памʼятай, що кожен із нас – дитя, що з Богом тримає звʼязок.

Плакати будеш, це неминуче,

Ти не здавайся, хоч правда болюча.

Розправити, крила і перелетіти всі кручі ти маєш рішуче, мала.

Летіти крізь дощ,

Крізь хмарами вкритеє небо

Тобі неодмінно треба,

Бо втілювати мальовані мрії не буде ніхто крім тебе.

Мріяла мала,

Малювала в зошитах,

Мріяла зустріти сміливого і хорошого.

Мріяла мала,

Малювала допізна.

Та що їй готує доля – те ніхто не зна.

Мріяла мала,

Малювала в зошитах,

Мріяла зустріти сміливого і хорошого.

Мріяла мала,

Малювала допізна.

Та що їй готує доля – те ніхто не зна.

Мама розкажи, де правда, а де казки.

Мама покажи, як не робити помилки.

Мама привідкрий свої потаємні думки

І чому люди люблять так зривати квітки?

Ой

А я все мріяла мріяла,

Ой

Розум думками засіяла,

Ой

Вітер літав в моїй голові

Вічнозелений, вічномолодий.

(спів без слів)

Мріяла мала,

Малювала в зошитах,

Мріяла зустріти сміливого і хорошого.

Мріяла мала,

Малювала допізна.

Та що їй готує доля – те ніхто не зна.

Мріяла мала,

Малювала в зошитах,

Мріяла зустріти сміливого і хорошого.

Мріяла мала,

Малювала допізна.

Та що їй готує доля – те ніхто не зна.