Мріяла мала

Малювала в зошитах

Мріяла зустріти

Сміливого і хорошого

Мріяла мала

Малювала до пізна

Та що їй готує доля –

Те ніхто не знав

Скільки в тобі життя

Скільки в тобі думок

Скільки було перемог

Стільки буде ще і помилок

Коли збите серцебиття

І розум повний тривог

Пам'ятай, шо кожен із нас – дитя

Що з Богом тримає зв'язок

Плакати будеш, це неминуче

Ти не здавайся, хоч правда болюча

Розправити, крила і перелетіти всі кручі

Ти маєш рішуче, мала

Летіти крізь дощ

Крізь хмарами вкритеє небо

Тобі неодмінно треба

Бо втілювати мальовані мрії

Не буде ніхто крім тебе

Мріяла мала

Малювала в зошитах

Мріяла зустріти

Сміливого і хорошого

Мріяла мала

Малювала до пізна

Та що їй готує доля –

Те ніхто не знав

Мама розкажи, де правда, а де казки

Мама покажи, як не робити помилки

Мама привідкрий свої потаємні думки

І чому люди люблять так зривати квітки?

Ой

А я все мріяла мріяла

Ой

Розум думками засіяла

Ой

Вітер літав в моїй голові

Вічнозелений, вічномолодий

Мріяла мала

Малювала в зошитах

Мріяла зустріти

Сміливого і хорошого

Мріяла мала

Малювала до пізна

Та що їй готує доля –

Те ніхто не знав